На дні колишнього водосховища верби досягають п’яти метрів у висоту. Інтенсивність та масштаби цього явища продовжують дивувати науковців.

Вербовий ліс на дні колишнього Каховського водосховища займає площу понад 65 тисяч гектарів, а висота найвищих верб досягає 5 метрів. Цей ліс вже пережив другу осінь і вступає у другу зиму. Екологиня Катерина Полянська повідомила, що верби в середньому виросли на два сантиметри за добу. З червня по жовтень 2023 року їхній приріст склав майже три сантиметри на добу.

На півдні Каховського водосховища, в районі національного парку «Кам’янська Січ», де розпочалися дослідження відновлення території після вибуху дамби, молоді верби виросли вдвічі порівняно з минулою осінню. Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного, відвідав чотири експедиції, і ця інтенсивність та масштаби відновлення продовжують його дивувати. Згідно з вимірами, проведеними науковцями у жовтні цього року, найвищі верби досягли майже п’яти метрів у висоту. Висота дерев варіюється залежно від рівня зволоженості та насиченості ґрунту поживними речовинами.

До речі — коли було зруйновано Каховську ГЕС

«Жодне дерево не росте з такою швидкістю, і це справді вражає, чи не так? За даними, які я виявив у літературі, швидкість зростання верби на дні осушеного водосховища вдвічі вища за звичайну. Чому? Тому що туди було знесено чорноземні ґрунти, які є багатими на гумус та азот. Додайте до цього довший період вегетації, адже це все-таки південь, і достатню вологість. Ось чому вони такі міцні», — роз’яснює Яків Дідух.

Науковці зараз фіксують другий етап, коли рослини активно змагаються за ресурси. Зокрема, в районі Милівської та Кам’янської балок кількість верб зменшилася втричі — з 90 до 20–30 пагонів на квадратний метр, повідомляє завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. «Багато верб відмирає, особливо ті, що не перевищують два метри в висоту. Це нормальний процес, адже в зрілому лісі на гектар припадає лише 400–500 деревних стовбурів», — додає Яків Дідух.

Наразі — Каховський канал у Херсонській області

Одночасно на дні колишнього водосховища рослинність стає різноманітнішою: у червні 2023 року на моніторингових ділянках було виявлено 12 видів рослин, у жовтні — 70, а в травні 2024 року — 150. Через півроку на дні колишнього водосховища в районі національного парку «Кам’янська Січ» виявили ще двадцять нових видів, переважно місцевих. Серед них було знайдено і два види грибів, включаючи лускатку вугільну. За припущеннями Івана Мойсієнка, вона поширилася завдяки численним пожежам у нацпарку, які виникли внаслідок обстрілів російськими військами.