ГоловнаПро насКерівний складКолегіяПідпорядковані організаціїДоступ до публічної інформаціїГромадська приймальня
Всі новини

Шумлять благословенні води - на щастя рідного народу!

28.03.2013

55 років тому відбувся перший пуск дніпровської води у Північно-Кримський канал.

Україна так розміщена, що захід і північ мають перезволожені території, а схід і південь — недостатньо зволожені. Тому за радянських часів були збудовані гідротехнічні споруди, канали, водосховища, які забезпечують транспортування води з більш забезпечених територій у менш забезпечені. Наприклад, це Північно-Кримський канал протяжністю 400,5 км, який подає воду з Каховського водосховища Херсонської області в Крим. 83% води для питних цілей Криму забезпечується цим найбільшим у Європі каналом із потужністю 380 кубометрів води на секунду.

Вода для степу більше, ніж вода!

Коли жарінь на землю напада

І суховії котять небувалі,

Єдиний, хто врятовує добро, —

Спаситель безвідмовний наш, Дніпро:

Спішить в Північно-Кримському каналі!

 

І відступає від степів шалений пал,

І ще дорожчим нам стає канал,

Примножуючи всенародну славу.

Вже півстоліття й ще п’ятірку літ

Північно-Кримський на посту стоїть,

Ні, не стоїть — державну робить справу!

Василь ПІДДУБНЯК.

 Доленосна артерія Півдня

Значення Північно-Кримського каналу для посушливих степів Херсонщини та Кримського півострова важко переоцінити. Їх, ці потенційно родючі землі, називали пустелею. Перебільшення? Як сказати…

«Дорога тягнеться по самому смутному степу. Навкруги глиниста і вапнякова земля, просочена солончаками. У колодязях вода зберігається на глибині 50—80 сажнів... не віриться, що це Крим», — писав знаний дореволюційний історик і етнограф В. Пассек.

А от запис із «Пам’ятної книги Тав­рійської губернії за 1867 рік: «Загинуло десятки тисяч народу... Робоча худоба, коні, вівці... загинули від нестачі корму. Одні села спорожніли зовсім, населення інших зменшилося наполовину і більше».

— І це не емоції, а документальні свідчення очевидців, — говорить начальник управління Північно-Кримського каналу Микола Риженко. — Найдовша штучна ріка у Європі перетворила пустелю на благодать земну.

— У Вас на столі, бачимо, результати роботи за 2012-й. Можна назвати хоча б одну цифру з цього трудового рапорту?

— За минулий поливний сезон ми подали води майже 1,8 мільярда кубометрів, із яких 400 мільйонів — для Херсонщини, решту — для сусіднього Криму. Іншими словами: всі заявки водокористувачів задоволені повністю. Буде цих заявок більше — нема проблем!

— Штучна ріка не може текти сама по собі — без людської опіки. Мабуть, навіть тоді, коли завершується черговий поливний сезон…

— Це справді так. Як тільки стихає шум води, експлуатаційники приступають до не менш відповідальної роботи — ремонту насосних станцій, гідротехнічних споруд та каналу. Чи тепла зима, чи морозна, завдання одне: встигнути підготуватися до нового поливного сезону у всеозброєнні. Крім того, канал потрібно регулярно чистити від намулу. Тільки торік ми власними силами вибрали його зі штучного русла обсягом 48 тисяч кубометрів!

— Миколо Олексійовичу, Північно-Кримський — канал унікальний. У чому ця унікальність?

— У тому, що за своєю складністю і масштабами такої гідротехнічної споруди у Європі немає і, мабуть, ніколи вже не буде! Комплекс споруд, що обслуговуються управлінням Північно-Крим­ського каналу, це власне магістральний канал, 37 регульованих споруд, 3 водопідйомні, 110 розподільних і 5 дренажних насосних станцій, 11 підпірно-регулюючих споруд, 4 дюкери, 1 акведук, 9 аварійних скидів, 37 водопропускних труб під каналом, 52 автомобільних і 8 залізничних мостів.

Штучна блакитна ріка простягнулася на 400,5 кілометра — від Каховського водосховища через посушливі степи Херсонщини і Північного Криму аж до Керчі. Якщо всі канали зрошувальної мережі витягнути в одну лінію, то її довжина перевищить 6 тисяч кілометрів!

— І скільки ж води подається протягом зрошувального сезону з Каховського водосховища через головну споруду в канал?

— Не менше 1,8 мільярда кубометрів. З них 1,4 мільярда використовується на зрошення 175,1 тисячі гектарів поливних земель Херсонщини і Криму, 48 міль­йонів кубометрів подається на технічні потреби таких великих підприємств, як завод «Кримський титан» і «Кримський содовий завод», 92,4 мільйона кубометрів йдуть на водопостачання міст Керчі, Сімферополя, Феодосії й інших населених пунктів.

Крім того, заповнюються водосховища для використання води в міжсезонний період.

За роки експлуатації каналу (1966—2012) споживачам подано 128,9 мільярда кубометрів води, що у 7,2 раза більше, ніж у каховському водосховищі!

— Для експлуатації такої гігант­ської і технічно складної споруди, забезпечення її безперебійної роботи потрібні не лише грамотні, а й відповідальні кадри. Як-не-як, а канал — це одна з важливих складових національної безпеки України.

— Люди — це золотий запас Північно-Кримського! У нас склалася прекрасна експлуатаційна служба, яка гарантовано забезпечує безперебійну роботу унікальної магістралі. Всіх прізвищ, як би того хотів, не назвеш, тому, не в образу іншим, назву імена начальника відділку № 5 Володимира Легкого, начальників насосних станцій № 2 і № 3 Євгена Пархоменка і Олександра Колесника, електро­газозварника Зіновії Легкої, робіт­ниці Надії Акуленко… А як не згадати ветеранів управління, котрі, вийшовши на пенсію, продовжують трудитися. Серед них — засновниця музею Північно-Кримського каналу Раїса Беленко, слюсар Віктор Красовський, заступник начальника управ­ління Володимир Білоконь, головний інженер Анатолій Козачок, агролісомеліоратор Наталя Сосинович та багато інших.

Із великою повагою у колективі відгукуються і про тих, хто працював у нас довгі роки, а зараз — на заслуженому відпочинку. Серед таких — начальник управління кадрів Валентина Кузнецова, штукатур Зоя Болотіна, маляр Лідія Козачок, технік Лариса Гарбар, начальники управління Ігор Ільїн, Юрій Повітко та інші.

— Ветеран — і сам канал. П’ятдесят п’ять — це справді солідний вік.

— На часі — капітальні ремонти об’єк­тів і їх реконструкція. Потрібно, скажімо, міняти затвори перегороджувальних споруд № 1 (78-й кілометр), № 2 (35-й), № 3 (164-й), за допомогою яких регулюється рівень води в каналі.

Є також план реконструкції самого каналу, розрахований на 10 років. Однак і на це поки що коштів немає. Розуміючи непросту економічну ситуацію в країні, ми робимо все, щоб канал-ветеран не почувався втомленим і продовжував діяти надійно і безперебійно.

Наразі ми вдячні керівникові Держводгоспу України Василю Стешенку за високий професіоналізм і розуміння завдань, які стоять перед управлінням Північно-Кримського каналу. Тільки у 2013 році нам виділено 12,1 мільйона гривень на ремонт вищеназваних споруд.

— Від імені читачів «Нового дня» дозвольте привітати Вас і у Вашій особі весь колектив Північно-Кримського каналу з двома ювілейними «п’ятірками».

— Дякую.

Тільки факти. Північно-Кримський канал споруджений для перекидання заре­гульованого стоку Дніпра в посушливі степові райони Півдня України з метою зрошування сільгоспугідь, водопостачання Сімферополя, Севастополя, Судака, Феодосії та Керченського півострова. Будівницт­во розпочато в 1961 році, у 1963-му вода транспортувалася до Красноперекопська — відкриття відбулося 17 жовтня, у 1965 році — до Джанкоя, у 1971 році — до Керчі (після того, як Кримська область була передана у 1954 році зі складу РРФСР до УРСР) і здійснюється за три черги. 15 липня 1983-го почалося будівництво третьої черги Північно-Крим­ського каналу, який названий Перекопським і простягнувся на 70 кілометрів, по ньому за секунду планувалася подача близько 140 кубометрів води. У перспективі — четверта-шоста черги будівництва.

Назад, до джерел

Один із наймолодших музеїв краю — музей Північно-Кримського каналу. По периметру залу — стенди, карти, чорно-білі й кольорові знімки, на стендах — газетні та журнальні вирізки, старий ліхтар, грамоти…

Все це ще донедавна ховалося «по кутках», діставалося зрідка, а на люди і геть не з’являлося. Тепер цю історичну несправедливість виправлено. І зробила це ветеран управління Північно-Кримського Раїса Беленко.

Раїса Олексіївна в управлінні ПКК — із першого дня його організації, багато років очолювала відділ водокористування. За освітою — інженер-гідротехнік. Канал знає, як свої п’ять пальців, імена людей і дати називає безпомилково, пишається тим, що повязала свою долю з долею найбільшого у Європі каналу.

…Історія знає не один проект обводнювання посушливого степу — від нездійсненних до сміливих, від реальних до перспективних. В одному проекті передбачалося, наприклад, опріснити Азовське море, в іншому збиралися перекинути води Кубані по трубах через Керченську протоку. Багато хто ж звертав свої погляди до Дніпра.

Відомий російський учений-ботанік, творець Нікітського ботанічного саду Стевен ще в 1846 році подав у міністерство державного майна проект устрою каналу, по якому б вода з Дніпра подавалася у Крим. Але проект поховали в архівах: «до кращих часів».

— У 1949 році уряд України направив у Москву доповідну записку щодо необхідності зрошення півдня держави. І от у вересні 1950-го Постановою Ради Міністрів СРСР було прийнято рішення про будівництво Каховської ГЕС. Разом із будівництвом ГЕС розпочалося і бу­дівництво водозабірної споруди каналу, який дістав назву Краснознам’янського, — говорить Раїса Беленко. — А от будів­ництво Північно-Кримського каналу почалося пізніше — у квітні 1961-го. Ось на знімку ви бачите геодезистів, котрі вийшли на розбивку траси штучної ріки. Вже у червні цю трасу прийняли до виконання. Ці потужні бульдозери і почали виймати грунт із русла майбут­нього каналу в Криму. І ось урочистий момент — 17 жовтня 1963-го. На мітингу — тисячі мешканців двох сусідніх областей: Херсонської і Кримської. Зірвана умовна земляна перемичка… Дніпровська вода ринула на сонячний півострів! Он ви бачите на тросі через канал буйки на хвилях зі знаменами України і СРСР. Будівництво каналу вели три потужних організації: «Кримканалбуд», «Кримводбуд» і «Укрводбуд».

— А народу багато з’їхалося на бу­дівництво каналу?

— Десять тисяч чоловік! За путівкою № 1 прибув моряк-чорноморець Віктор Попов. Ось його фотографія. А ось особис­ті речі першого начальника управління…

— А ви знаєте, — продовжує Раїса Олексіївна, — що двічі на добу, вранці і увечері, звучить гімн Північно-Крим­ського каналу на слова Марії Чемезової, інженера відділу водокористування:

Кто хотел в жизни много видеть

И немало дорог прошагал,

Говорит: «Чудо света восьмое —

Это Северо-Крымский канал»…

Ініціатором створення гімну став заступник начальника управління Північно-Кримського Володимир Білоконь, «нев’янучий романтик», своїми ідеями сприяє окриленню буденної, здавалося б, роботи. І гімн — не забаганка, а величальна пісня. Пісня каналові і його людям.

— Ми не лише розповідаємо про канал, а взагалі про становлення меліоративної галузі на Півдні України, — за­уважує екскурсовод Раїса Беленко. — Тут — фото і біографії всіх керівників галузі.

Телефони, які підключалися до ліній зв’язку прямо на каналі. Ліхтарики, ви­прошені у донецьких шахтарів — із ними вночі ходили регулювальники води через кожні чотири години дивитися на водомірні лінійки.

Русло каналу залишилося майже таким же, як і колись. А от і телефони, і ліхтарі відійшли у минуле, поступившись місцем сучасним засобам зв’язку і стеження за пульсом штучної водної артерії…

Всі, хто відвідає музей Північно-Кримського, збагне, безперечно, всю велич сподіяного нашими батьками на землі, яку віками випалювало гаряче сонце. Збагне і задумається: а чи ж таки сповна нині сущі покоління користуються безцінним даром — водою?

Тільки факти. Починається Північно-Кримський канал з Каховського водосховища, поблизу Нової Каховки. Довжина — 400,5 км, максимальна пропускна спроможність 380 м3/сек. Перша ділянка каналу (208,9 км) — самопливна, на інших ділянках працює чотирисхідчастий машинний водопідйом. Вода по трасі каналу подається на висоту 141 м за допомогою чотирьох насосних станцій. Четверта станція подає воду по трубопроводу (завдовжки 30 км) на водоочисні споруди міста Керчі.

 По праці — шана

 Віктор КУШНЕРЕНКО, головний енергетик:

— Комплекс Північно-Кримського, як відомо, включає магістральний канал завдовжки 400,5 кілометра, розподільчу і господарську зрошувальні мережи, різні гідроспоруди, водосховища, насосні станції. Оскільки самопливом дніпровська вода доходить тільки до 208-го кілометра каналу, на об’єкті працює 4 насосні станції перекачки, що піднімають дніпровську воду на висоту 121 метра.

Насосні станції вводилися в дію протягом 1967—1977 років. Загальна потужність насосних агрегатів складає 38 100 кіловат. А потужність всього обладнання — 40 тисяч кіловат.

За весь період експлуатації насосними станціями перекачано 38 мільяр­дів 910 мільйонів кубометрів води, на що витрачено 2 мільярди 206 мільйонів 230 тисяч кіловат-годин електро­енергії, з них торік — 28 мільйонів 148 тисяч на суму 21 мільйон 363 тисячі гривень. Економія коштів на електроенергію завдяки використанню багатотарифних лічильни­ків склала 3 мільйони 758 тисяч гривень.

Ілля НІКОЛАЄВ, головний механік:

— У 1965 році на баланс Північно-Кримського каналу були передані бортовий автомобіль ГАЗ-63, скрепер з трактором Д-541, вантажний катер «Нива», два мотоцикли, вантажний моторолер і насосна установка з двигуном СМД. От і все! Коли б не нещастя, не було б і щастя. 30 жовтня 1966 року на дамбі в селі Бабенковому стався прорив... І тоді зрозуміли: слід негайно зміцнити підрозділ технікою.

Вже наступного року на базі головної споруди був створений перший механізований загін, якому передали у розпорядження два десятки одиниць різної техніки. Підрозділ на чолі з Віктором Мефодійовичем Бондарем почав посилювати на каналі дамби, створювати запаси резервних матеріалів. І це, зрозуміло, дало і дає свої результати.

Нинішнє технічне озброєння загону не йде ні в яке порівняння з колишнім. Тільки у 2010-му придбані автокран КС-3579, бульдозер ТС-10, вишка ВС-1801. Відремонтовані списані у облводгоспах автобус, самоскид, автомобіль МАЗ, бетонозмішувач КаМАЗ, екскаватор, трейлер… На ходу і техніка, яка відпрацювала по три моторесурси!

Володимир ОБЕРЕМОК, начальник відділу водокористування:

— Управління Північно-Кримського каналу — це насамперед дружний згуртований колектив, без якого найбільша у Європі штучна ріка просто не могла б поспішати у посушливі степи, поїти дніпровською водою міста і села Херсонщини і Криму. Про нашу по­движницьку працю свідчать і численні нагороди: почесні грамоти Держкомводгоспу України і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Крім того, 15 працівників нагороджені грамотами, 27 — почесними грамотами Держ­комводгоспу України, 7 — почесними грамотами Кабінету Міністрів України, 2 — грамотами Верховної Ради України. У нас працюють 3 заслужених ме­ліоратори України, 4 заслужених працівники водного господарства Криму. Це — цвіт нашого управління!

На спеціалістів відділу водокристування покладене складне завдання — відати водозабором дніпровської води і розподілом її між користувачами. Аналізуючи роботу минулих сезонів, вони намагаються раціонально використовувати кожен кубометр дорогоцінної вологи.

Тільки факти. Від Північно-Кримського каналу відходять Краснознам’янський канал, 5 великих зрошувально-обводнювальних гілок: Роздольненська, Красногвардійська, Чорноморська, канали Азовський і Роздольнен­ський загальною довжиною 300 км. З нього одержує живлення також Чаплинське управління водного господарства. Загальна площа зрошу­вання в системах, що живляться водою з Північно-Кримського каналу: I черга — 187,7 тис. га, II черга — 80 тис. га, III черга — 89,3 тис. га.

Червоні троянди над сірим бетоном

Заступник начальника управління Північно-Кримського каналу Володимир Білоконь чимось нагадує полководця: завдання ставить оперативно, команди віддає чітко, з результатами просить не баритися. Відчувається колишній комсомольський гарт!

Не віриться, що за його зовнішньою суворістю, керівним педантизмом — лірична душа. Віршів, правда, не пише, однак про все красиве говорить піднесено…

А красиве — ледь не на кожному кроці!

Територія управління Північно-Кримського каналу швидше нагадує парк культури і відпочинку.

— А як без культури виробництва, без кімнат відпочинку, без квітів? — запитує Володимир Федорович. — Це ж настрій людей! А хороший настрій — це й робота хороша. А поганої ми не визнаємо…

Зовні суворий «полководець» однаково захоплено говорить і про корисне, і про красиве. У столярному цеху — про те, що дерев’яні бруси для потреб каналу, вікна, двері і навіть меблі не купують, а роблять самі. Як і тротуарну плитку і поребрики…

— Все, що можна робити у себе, робимо. В умовах обмеженого фінансування інакше не можна,— наголошує співрозмовник. — Кажу не лише про меблі чи рейки, а й, наприклад, консервацію з власної городини.

Не в кожному санаторії побачиш такі роздягальні, душові, кімнати відпочинку, як у всіх виробничих підрозділах управління. От де повчитися культурі виробництва!

У залі головної споруди Володимир Федорович звертає увагу на механічний 200-тонний підйомник — на випадок відключення електроенергії можна привести в дію вручну.

— За допомогою таких у Ленінграді мости розводять… Ось які унікальні механізми вигадували колись!

Від корисного — до красивого. Неподалік головної споруди — тепличне господарство, споруджене, сказано, власними силами. Бригадир Олена Коберник разом із колегами у невеличких пластикових стаканчиках вирощують квіти. Потепліє — і вся ця краса «поїде» на природу: зацвіте, запо­лум’яніє вздовж каналу, милуючи зір і самих експлуатаційників, і всіх тих (включаючи іноземців), хто проїздить берегами «ріки життя».

— Культура виробництва, його естетика не менш важливі, ніж, скажімо, багатотарифні лічильники електро­енергії, — здається, втретє повторює Володимир Білоконь. — Побачив начальник управління капілярний водоспад у Ялті. А чому б і у нас такий не поставити?..

Підходимо до незнайомого об’єкта, накритого целофановою плівкою. Примружуючи око, Білоконь починає з інтригуючого:

— Знаєте, що під плівкою? Пам’ятник проектувальникам, будівельникам і експлуатаційникам Північно-Крим­ського каналу — вони давно його за­служили! Гранітні брили знайшли на каналі, відшліфували у Каховці — вік стоятиме! Облаштуємо оглядовий майданчик, спеціальне освітлення. Уявляєте?..

Уявляємо: буде красиво. Як благоліпне усе, що роблять ці люди, для яких канал — не лише грандіозна гідротехнічна споруда, а й Доля.

Тільки факти. Кожен рік на Кримський півострів каналом подається понад 1,4 млрд. м3 дніпровської води. Для забезпечення гарантованого водопостачання побудовані 11 водоймищ, 126 насосних станцій для подачі води на зрошувані землі, 256 інших великих гідротехнічних споруд. Для запобігання підйому рівня грунтових вод у зоні каналу побудовані дренажні системи.

Замість епілогу

Канал — це велике надбання. Ми повинні зберегти і передати його майбутньому поколінню. Давайте будемо дбайливо ставитися до його споруд, утримувати в чистоті його мальовничі береги, будемо намагатися, аби вода на чотирьохсотому кілометрі каналу була не гірша, ніж на першому!

Будемо берегти кожну краплю дорогоцінної вологи, щоб квітли наші сади, красувалися повним колоссям наші поля, щоб красивішали наші міста і села, щоб ставала кращою і могутнішою наша Україна, а ми були здорові і щасливі!

Газета "Новий день"  від 28 березня 2013 року

Анатолій ЖУПИНА, Василь ПІДДУБНЯК.