КАХОВСЬКОЇ ГІДРОГЕОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ — 50 РОКІВ

Херсонська область, як жодна інша, забезпечена рукотворними річками-каналами, зрошувальними системами та обдарована природою родючими землями та сонячним теплом.

Все це завдяки праці людей багатьох професій зробило нашу область житницею. Свій внесок у розвиток зрошуваного землеробства на півдні України зробила і Каховська гідрогеолого-меліоративна експедиція (КДГМЕ).

Історія створення експедиції, а надалі і всієї гідрогеолого-меліоративної служби в Україні, розпочалася влітку 1957 року, коли наказом Головводгоспу Ради Міністрів України було створено Каховську гідрогеологічну станцію, основним завданням якої були натурні гідрологічні та гідрогеологічні спостереження за процесами, пов’язаними з експлуатацією Каховського водосховища. .

У складі станції був відділ гідрогеології. Об’єктами робіт відділу були території підтоплені ґрунтовими водами у зоні впливу водосховища, для яких був потрібний прогноз підтоплення, оцінка ефективності дренажних споруд та інше.

З діяльності цього відділу бере початок гідрогеолого-меліоративна експедиція, зона робіт якої поширювалася на той час на Краснознаменську, Інгулецьку та Кам’янську зрошувальні системи в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.

Вирішенням проблем, пов’язаних із підтопленням земель та територій населених пунктів на той час займалися провідні науково-дослідні інститути, вивчався досвід меліораторів Голодного степу в Узбекистані, Муганському степу в Азербайджані та інших регіонах СРСР.

Назріла крайня необхідність вивчення гідрогеологічних та ґрунтових процесів у зоні зрошення та на півдні України.

Каховська гідрогеолого-меліоративна експедиція була створена для здійснення систематичного контролю за меліоративним станом зрошуваних земель у системі Держземводгоспу УРСР на підставі постанови ЦК КП України та Ради Міністрів Української РСР від 8 лютого 1964 року №156 «Про заходи щодо ефективного використання зрошуваних земель в Українській РСР».

Наказом № 72 Держземводгоспу УРСР від 5 березня 1964 року з 1 квітня 1964 року на базі Каховської гідрогеологічної станції було організовано гідрогеолого-меліоративну експедицію до м.Нової Каховки з чисельністю персоналу в кількості 138 осіб на чолі з Г.А.Чорнодолом.

Підпорядковано її Управлінню експлуатації меліоративних систем та гірських річок Держземводгоспу УРСР. Методичне керівництво роботами експедиції було доручено Українському науково-дослідному інституту гідротехніки та меліорації (УкрНДІДіМ).

Об’єктами робіт Каховської ГДМЕ була величезна територія міжріччя Південний Буг-Молочна, на якій розташовувалися Інгулецька, Червонопрапорна, Чаплинська, Каланчацька та Каменська зрошувальні системи, а також території, на яких проектувалося будівництво Каховської, Верхньо-Рогачикської та інших іригаційних систем у межах Херсона , Одеської, Запорізької областей та Криму.

Основним завданням експедиції було меліоративно-гідрогеологічне обслуговування експлуатації зрошувальних систем, підготовка рекомендацій господарствам щодо недопущення подальшого погіршення меліоративного стану зрошуваних земель та забезпечення фактичним матеріалом натурних спостережень проектних та експлуатаційних організацій для освоєння проектованих та зрошувальних, що будуються.

Вирішувати поставлені завдання на такій величезній території однієї експедиції було не під силу. Назріла потреба у створенні спеціалізованої служби в масштабах республіки.

Тим більше, що меліорація зробила крок і в гумідну зону, де реалізовувалися плани осушення перезволожених земель.

1967 року згідно з наказом Мінмеліоводгоспу УРСР №197-б від 6 травня 1967 року на базі партій Каховської експедиції було організовано Одеську та Кримську гідрогеолого-меліоративні експедиції. Одеську ГДМЕ очолив Баєр Р.А., а Кримську ДДМЕ – Подолян В.Г.

1988 року згідно з наказом Мінводгоспу УРСР від 26 червня 1988 року № 97 на базі Запорізької гідрогеолого-меліоративної партії Каховської ГДМЕ було створено Запорізьку гідрогеолого-меліоративну експедицію, яку очолив Кулак О.І.

Розвиток в Україні гідротехнічної меліорації на відповідному етапі призвів до необхідності забезпечення систематичного контролю за змінами гідрогеолого-меліоративного та екологічного стану сільськогосподарських угідь та забудованих територій, що знаходяться під впливом зрошення та осушення.

Для забезпечення відповідного контролю у системі Держводагентства України нині існує спеціалізована гідрогеолого-меліоративна служба у складі експедицій та партій, основним завданням якої згідно із Законом України “Про меліорацію земель” є еколого-меліоративний моніторинг зрошуваних та осушуваних земель.

Каховська ДДМЕ є бюджетною організацією у складі Херсонського обласного управління водних ресурсів. Усі підрозділи експедиції розташовані у м.Таврійську.

У складі експедиції є вісім підрозділів: апарат управління, Гідрогеолого-меліоративна партія, Комплексна партія, лабораторія, відділ комп’ютерної обробки інформації, планово-виробничий відділ, бухгалтерія, гараж з ремонтно-механічними майстернями.

В даний час Каховська ДДМЕ веде еколого-меліоративний моніторинг зрошуваних та прилеглих земель та сільських населених пунктів Херсонської області, що знаходяться в зоні зрошувальних систем на загальній площі близько 0,7 млн.га, у тому числі на зрошуваних землях (426,1 тис. .га), дренажних системах (92,5 тис.га), частина з яких призначена для захисту від підтоплення 106 населених пунктів, у 206 населених пунктах підтоплюваних та під загрозою підтоплення, а також на 195 тис.га прилеглих до зрошувальних систем землях.

Експедиція виконує польові, лабораторні, камеральні роботи кошторисною вартістю близько 1,5 млн.грн., основними з яких є: гідрогеолого-меліоративне обстеження зрошуваних та прилеглих до них земель з метою уточнення їхнього меліоративного стану та гідрогеологічних умов у населених пунктах та оцінка ефективності роботи систем горизонтального та вертикального дренажу; сольова зйомка зрошуваних земель масштабу 1:50000, яка виконується кожні п’ять років по черзі в районах області та спостереження на сольових стаціонарах за зміною властивостей ґрунтів під впливом зрошення; спостереження за рівненим та гідрохімічним режимом ґрунтових вод; оцінка іригаційної якості зрошувальних вод джерел зрошення

Лабораторні роботи складаються з виконання хімічних аналізів проб підземних, іригаційних та скидних вод, а також проб ґрунтів, що відбираються на сольовій зйомці та сольових стаціонарах.

Загальний обсяг лабораторних робіт становить близько 20 тис. ум.

Режимно-спостережна мережа експедиції налічує 11,7 тис. свердловин обладнаних на зрошуваних та прилеглих землях та у населених пунктах на території всієї Херсонської області.

Камеральні роботи включають поточну первинну обробку та систематизацію результатів польових і лабораторних робіт та узагальнюючі камеральні роботи з обробки матеріалів сезонних та багаторічних досліджень для складання звітів, інформацій, довідок, висновків.

Для обробки матеріалів спостережень в експедиції з 1976 року стала освоюватися та використовуватись електронно-обчислювальна техніка. На початковому етапі це був ЕРА «Цилотрон», пізніше, з 1982 року — ЕОМ СМ-4, а з початку 90-х років — персональні ЕОМ.

Для обробки вихідних даних, враховуючи специфіку завдань, використовуються спеціальні програми, розроблені програмістами експедиції.

Експедиція для виконання робіт оснащена машинами, механізмами та виробничими приміщеннями. Автомобільний парк та бурова техніка складають 21 одиницю, з них 3 бурові установки.

На виконання лабораторних робіт в експедиції є акредитована хімічна лабораторія.

Крім виробничої діяльності у рамках проектів робіт з держбюджету експедиція у сучасних ринкових умовах виконує роботи за договорами із сторонніми організаціями, підприємствами та приватними особами.

Це широкий комплекс робіт, пов’язаний з водозабірними свердловинами, дослідженнями під об’єкти меліоративного та цивільного будівництва, з гідрогеологічними та ґрунтовими дослідженнями, хімічними аналізами води та ґрунту.

За кожним видом робіт експедиція забезпечена спеціалістами відповідного профілю з багаторічним досвідом роботи. На всі види робіт є державна ліцензія. Щорічне поповнення бюджету за рахунок договірних робіт становить понад 0,6 млн. грн.

Поряд із виробничою діяльністю в експедиції протягом усіх 50 років її існування проводились і наукові дослідження, які сприяють успішному виконанню основних видів робіт та дозволяють видавати науково обґрунтовані рекомендації з виробництва.

Ось лише деякі теми, з яких проводилися дослідження:

  • Визначення спрямованості процесу содоутворення на зрошуваних масивах півдня України;
  • вивчення змін якості зрошувальних вод в іригаційних каналах різного порядку з використанням пересувних гідрохімічних лабораторій та стаціонарних автоматичних аналізаторних станцій NAJADA та MX-B;
  • Оцінка придатності дренажних вод для зрошення;
  • Виявлення шляхів підвищення родючості ґрунтів, зрошуваних мінералізованими водами;
  • формування умов регулювання водно-сольового режиму на Червонопрапорному зрошуваному масиві в умовах експлуатації свердловин вертикального дренажу з урахуванням спрямованості ґрунтоутворювальних процесів та соле-, вологоперенесення;
  • дослідження змін родючості ґрунтів під впливом зрошення;
  • вивчення водного балансу ґрунтових вод в умовах вертикального водообміну для гідрогеологічного обґрунтування поливних режимів сільськогосподарських культур за допомогою лізиметричних станцій та гідравлічних ґрунтових безпавільйонних балансомірів;
  • проблеми підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь ґрунтовими водами у зоні зрошення;
  • Визначення режимів експлуатації вертикального дренажу в умовах масивів зрошення.
  • У Каховсікой ГДМЕ працювали і розпочинали свою наукову діяльність:

Ігор Борисович Абрамов – академік Академії будівництва України, академік Міжнародної Академії наук екології, безпеки людини та природи м.Санкт-Петербурга, кандидат геолого-мінералогічних наук, доктор технічних наук, доцент геолого-географічного факультету Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна;

Роберт Олександрович Баєр – доктор сільськогосподарських наук, кандидат технічних наук, професор Одеського державного університету;
Анатолій Іванович Кривульченко – доктор сільськогосподарських наук, кандидат географічних наук, професор Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Вініченка;
Ріон Олександрович Смирнов, Григорій Антонович Чорнодоля, Леонід Михайлович Бурдін – кандидати технічних наук, Микола Олександрович Орловський – кандидат сільськогосподарських наук.
Сьогодні продовжують роботу в експедиції кандидати технічних наук Михайло Павлович Рябцев, Юрій Іванович Нагорний.
Закінчили аспірантуру В.І.Штефан, О.Г.Волков, В.І.Ніколюк, О.Л.Дерев’янко.

Співробітниками експедиції у різних наукових українських та Союзних виданнях було опубліковано понад двісті наукових праць з меліорації, меліоративної гідрогеології, ґрунтових досліджень, фізичної географії, інженерно-геологічних питань Херсонщини та півдня України.

Експедиція тісно співпрацювала і продовжує співпрацювати з багатьма науково-дослідними організаціями, що в тій чи іншій мірі пов’язані з меліорацією земель, гідрогеологічними дослідженнями, проектуванням та будівництвом меліоративних систем, з геологічними експедиціями та партіями, які проводили свої роботи в межах Херсонської області.

Дуже велика робота була зроблена в експедиції, її керівництвом у забезпеченні співробітників житлом. З 1966 по 1993 рік було введено 13,17 тис.м2 або 372 квартири в Новій Каховці. Житло було головним козирем для залучення в експедицію фахівців. Здобувши нормальне житло, люди продовжували з повною віддачею працювати в нелегких польових умовах, що є специфікою робіт підрозділів гідрогеолого-меліоративної служби.

За п’ятдесятирічну історію керівні кадри Каховської ГДМЕ змінювалися відносно рідко. Першим начальником експедиції з дня її заснування, з 1964 року, був Григорій Антонович Чорнодоля – людина, яка організувала та підняла експедицію на належний рівень у всіх відносинах і яку згадують лише добрим словом усі, кому пощастило з ним працювати. 1982 року Григорія Антоновича перевели на роботу до Міністерства меліорації СРСР до Москви.

Його наступником став Леонід Михайлович Бурдін – керівник зі складом розуму справжнього вченого, енергійний, фахівець, що досконало знає виробництво, і чуйна людина. Він працював до 2000 року, коли передчасно помер від тяжкої хвороби. У 2000 році Леоніда Михайловича змінив Хеміч Іван Михайлович — досвідчений господарник, що пройшов за свою багаторічну працю в експедиції майже всі сходинки посадових сходів від техніка до начальника, фахівець, який знає зсередини всі ланки виробництва, що стосуються гідрогеолого-меліоративного обслуговування зрошуваних масивів, спеціалістів. за нинішніх, складних економічних умов.

Після виходу на пенсію І.М.Хеміча у 2010 році начальником став Дмитро Прокопович Граматик – прибув в експедицію у 1980 році молодим спеціалістом з Одеського університету, пройшов усі ступені посадових сходів від інженера-гідрогеолога до головного інженера, широко освічений фахівець високої кваліфікації організаторськими здібностями.

Головними інженерами Каховської ГДМЕ у хронологічному порядку були: 1964-1966 р.р. — Черніков Л.М., 1967-1970 р.р. — Махібразюк В.Х., 1970-1974 р.р. — Юрченко А.Г., 1975-1982 р.р. — Звягінцева Н.А., 1982-1994 р.р. — Тарнавський Д.М., 1995-2000 р.р. — Хеміч І.М., з 2000-2010 р.р. — Граматик Д.П., з 2011 р. — Курлюк П.А.

Головними гідрогеологами Каховської ГДМЕ працювали: 1964-1967 р.р. — Баєр Р.А., 1967-1980 р.р. — Собко Ю.Х., 1980-1985 р.р. – Животов А.Д., 1986 р. – Свірилін Л.А., з 1986 р. – Рябцев М.П.

З нагоди 50-річного ювілею хочеться висловити особливі слова подяки ветеранам, які вже не працюють в експедиції, за те, що вони залишили гідну спадщину нинішньому поколінню працівників експедиції. Велике дякую і тим, хто досі з повною віддачею працює в нашому колективі не один десяток років: Чайковському Н.І., Мельнику В.Б., Зубалю О.П., Перехресному В.М., Медведєву Л.В. , Строговець Т.А., Зубаль В.В., Глинянському А.І., Ніколюку В.І., Майстренко О.П., Махіні О.М. Волович В.І. та ще багатьом нашим колегам.

Ювілейна дата експедиції нині майже збіглася з нашим професійним святом Днем геолога, яке відзначається у першу неділю квітня. Користуючись нагодою, хочеться привітати колектив експедиції, ветеранів-пенсіонерів, колег геологів з подвійним святом – Днем геолога та 50-річним ювілеєм Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції.

Головній гідрогеолог Каховської ГДМЕ кандидат технічних наук Рябцев М.П

Кращий відпочинок на Азовському морі в пансіонаті «Меліоратор» на косі Арабатська стрілка в Генічеському районі