ГоловнаПро насКерівний складКолегіяПідпорядковані організаціїДоступ до публічної інформаціїГромадська приймальня
Всі новини

Подорож у царство дощу і врожаю

17.09.2007

У власної свідомості сам запросив пощади: невже і справді щось може родити на цих пісках і при такій спекоті? Та сумніви вивітрились, мов волога з пересушеного на порох ґрунту, під час останньої поїздки до інвесторів Виноградівського куща. А після приїзду та ж свідомість стомилась підраховувати сотні кілометрів крапельної стрічки (тільки в «Інтегрованих агросистем» її довжина 1400 кілометрів, а це, одразу зауважив наш водій, відстань від Цюрупинська до Мінська) та перестала відрізняти італійську «Марань» від нашого «Фрегату».
Побачене я б назвав країною вічнозелених (і це в таку спеку!) помідорів, сої та кукурудзи. Тут як не встромляй палку – не вродить. Суцільні піски, за вмістом гумусу одні з найбідніших земель у районі. Але нам говорять про фантастичні врожаї: помідорів – 60-80 тон з гектара! 100 тон з тієї ж площі – цибулі! 160 – кавунів!
- Ми порахували – говорить головний технолог «Інтегрованих агросистем» Василь Марчук, – на 1 га площі треба вкласти на рік не менше 5 тис.грн. На 210 орендованих під томати гектарів – 2 млн. 150 тис. Але і виручка очікується майже в 10 млн.грн.
По врожайності, по прибутковості та продуктивності ні чим не поступається інший інвестор – «Імперіал Агро», який також сотні тисяч гривень вкладає у впровадження нових технологій. Штучні дощі тут стали явищем цілодобовим. Як нікого не дивує і таке питання: «Чи є вода?».
Води не те що вистачає – її надлишок. На полях ми переконалися, що такого зрошуваного потенціалу, як нині, не було і за радянських часів. Але це поки незначні обсяги робіт. «Для нормального ведення виробництва оранки нам мало», - заявляють інвестори. Що вони роблять? Звертаються до владних структур, власників паїв, аби вирішити земельні питання та розширити орендовані площі пропорційно до своїх можливостей та потенціалу меліорованих систем. За умови вирішення земельного питання віддачу поливного гектара можна не те що подвоїти чи потроїти, а збільшити багатократно, переконані інвестори.
Тільки «Інтегровані агросистеми» та «Імперіал Агро» хоч сьогодні готові орендувати 4 тисячі гектарів земель Виноградівського куща. Хоча його поливні можливості ще більші – 6 тис.га. А використовується якихось 600 гектарів – у десять разів менше!
… Від дощової прохолоди охороняє сорочка і не хочеться полишати поле. Уже через кілька хвилин перебування під штучними опадами легко забуваєш, що на вулиці плюс 32, оскільки дощі успішно підтримують необхідну технологічну температуру для розвитку рослин – плюс 23-24 градуси.
- Це ми три дні підряд поливаємо тут, - пояснює головний інвестор «Імперіал Агро» Олександр Горденко. – Разом з поливною водою даємо необхідне підживлення рослинам.
Таке підживлення, по суті, єдина «хімія», яку застосовують при вирощуванні врожаю. З усіма шкідниками в ґрунті та повітрі «борються» вночі – висока температура просто випарює засоби захисту рослин удень.
… «Акумулятором», від якого живиться вологомір, що визначає рівень вологи в ґрунті, служить сонячна батарея. Одержана інформація записується на електронний носій. Сапа і лопата – цю технологію поливу пройшов і сам наш гід, головний агроном «Нунемса» Сергій Чаплоцимський. А тепер він приходить з ноубуком і списує необхідну інформацію про рівень вологи в ґрунті на глибині до 1 м та відповідно до її наявності планує полив.
Подякувавши за чудову ранкову каву, їдемо дивитися теплиці демонстраційного господарства – «закритий» ґрунт, як, власне, і «відкритий». До речі, нагадує Віктор Павлович Циганник, представник фірми «Нунемс» у Цюрупинському районі, 26 липня черговий показ демонстраційних полів, на який запрошує і нас. Сотні квадратних метрів теплиць вражають не менш, як ґрунт який також оглядаємо. Замість звичного поліетилену, який «не дихає», агро волокно та акуратно «упакована» в ґрунт крапельна стрічка роблять свою справу – через деякий час збір врожаю. Це насіння нових гібридів, екологічно чистої продукції, вирощеної за сучасною технологією (про що не забудуть нагадати покупцю в обов’язковому сертифікаті овочівники після того, як кожний гібрид пройде державне випробування та реєстрацію). І не просто піде у продаж, а піде «на ура», як це зазвичай буває.
- Ми не робимо розподілу на «свого» та «чужого» покупця,- говорить Віктор Павлович Циганник. – Наші кращі технології, як і гібриди, першими і освоюють якраз місцеві сільгоспвиробники.
За технологією «Нунемса» вже працює 80 відсотків одноосібників Великих Копанів. Схожа ситуація і в Тарасівці, де новітньою технологією «заразились» третина сільгоспвиробників. Анатолій Омельченко – один з них.
- Застосувавши технологію «Нунемса», з орендованих 4,5 гектара я одержав такий же валовий збір баштанних культур, який донедавна ще збирав зі 100 гектарів, - сказав селянин-одноосібник. Що може бути переконливішим цих слів?
Про серйозність намірів «Імперіал Агро» господарювати на Клинівських землях говорить той факт, що проект вже проінвестовано на сотні тисяч гривень. Привезли новітню техніку – дощувальні агрегати барабанного типу «Марань». Після проведеної реконструкції на одному насосному агрегаті використовують як італійські «Марані», так і наші «Фрегати». Але так, повторимось, діють справжні господарі. Власники паїв (вони ж орендодавці) здебільшого витрачають сили на переговори з орендарем – головою місцевого Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства Миколою Тушичем. Він пообіцяв віддати селянам паї після збирання врожаю, але виконувати свою обіцянку не поспішає. На думку інвестора, Микола Данилович не дозволяє місцевим селянам вступити в угоди та договірні відносини з «Імперіал Агро», керуючись виключно власними інтересами. Ще б пак! Розраховуються з ним за суборенду акуратно й у грошовій формі. Чому ж тоді він розраховується із своїми селянами зерном, до того ж сумнівної якості? У селі прямо кажуть: М. Тушич вирішує свої проблеми за чужий рахунок, маючи на увазі «Імперіал Агро». Число бажаючих будувати відносини напряму з інвестором усе більшає.
Земельне питання далеко не риторичне для інвесторів, які готові вкладати кошти у виробництво. Від того, чи буде воно вирішено на їхню користь, залежить не тільки ефективне використання зрошуваних земель (ніхто, крім інвесторів, їх не відновлює), а й збільшення валових зборів сільгоспкультур та надходжень у бюджети місцевих рад. Досвід таких господарств, як «Імперіал Агро» та «Інтегровані агросистеми», унікальний уже тим, що їм не треба перебудовуватись, вони одразу ж «заграли» по жорстких правилах ринку, у них ніколи немає проблем з грошима, які вони готові вкладати у виробництво району, чого нажаль, не скажеш про наші «реформовані» «ТОВи» та «ВСАТи». Ми проїхали кілька таких господарств – бур’яни, у кращому випадку, поганенький урожай, який не йде ні в яке порівняння з врожаями інвесторів. Самі ж інвестори і надалі готові платити за електроенергію (з водою проблем теж ніяких!), тим більше, що держава відшкодовує 80 процентів затрат на поливи. Необхідні податки вони також платять, а більше ніяких відносин з владою у них нема. Хіба що крім однієї – посприяти у вирішенні земельного питання. А це прогресивний рівень виробництва. Сонця у нас – хоч відбавляй. А таке благо, як вода, та ще й «краплею», як жартома називають крапельне зрошення, - воістину творить чудеса навіть на пісках. Люди, з якими ми познайомились, мають мільйони, але за повсякденними справами, можливо, не оволоділи тактикою «дипломатичних перемовин» з представниками влади у вирішенні земельних питань. (А, може, сама влада піде їм на зустріч?). Район тільки виграє від цього.
Знімки, які ви бачите на цій сторінці, можуть когось здивувати: чому обезлюднені? Та в тому то й справи, що людей на поливах ми не знайшли – у царстві штучного дощу владарюють тільки машини та комп’ютери. А сезонних робітників запрошують тільки на збір урожаю. Та й то за умови, якщо вибірка іде вручну. А ось на збиранні врожаю на 210-гектарне поле «Інтегрованих агросистем» скоро прийде томатно збиральний комбайн. Власник «Імперіал Агро» розповів, що найстаранніших вони можуть зарахувати й у штат, на постійну роботу (а де сьогодні роботу на селі знайдеш, ще й добре оплачувану?). Однак навіть на «сезонників» оформляють трудові книжки та сплачують страхові внески в Пенсійний фонд. Одне слово, це справжні чоловіки і, як нам здалося, тільки такі село і піднімуть.