ГоловнаПро насКерівний складКолегіяПідпорядковані організаціїДоступ до публічної інформаціїГромадська приймальня
Всі новини

Шкідливу дію вод легше попередити, ніж ліквідовувати її наслідки

15.02.2010

Велика кількість опадів, якими щедро обдарувала нас матінка-природа протягом зимового періоду 2009-2010 років, різке потепління, інтенсивне сніготанення при не відталому після зимового промерзання верхнього шару ґрунту стали справжнім випробуванням готовності мешканців населених пунктів Херсонської області до протистояння такому негативному явищу як затоплення та підтоплення. За переконанням спеціалістів Херсонського облводгоспу, перешкодити виникненню надзвичайної ситуації природного характеру, ризик появи якої постійно збільшується з кожними роком, можна у випадку ретельного вивчення зумовлюючих її причин у кожному конкретному населеному пункті і впровадженню суттєвих заходів по їх усуненню.
Підтоплені будинки, затоплені присадибні ділянки, погреба – ось далеко не повний перелік негативних наслідків шкідливої дій вод, що спричиняють збитки мешканцям і приваблюють шукачів сенсацій. При цьому, на превеликий жаль, найчастіше горе-оратори, дбаючи про рейтинг ЗМІ, які вони представляють, власні судження базують не на конструктивному вивченні факторів, що призводять до негативного явища, а на поверхневому, побутовому, можна навіть сказати, дилетантському рівні.
Насправді аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій свідчить про три основних фактори впливу: гідрометеорологічні, гідрогеологічні та техногенні. Останні зумовлені порушенням вимог до забудови населених пунктів, неналежним захистом населених пунктів на загрозливих ділянках та недостатністю виконання протипаводкових робіт.
З одного боку, ряд населених пунктів і сільськогосподарських угідь, що знаходяться на території Херсонської області, ще з давніх-давен розташовувались на днищах і схилах подів та балок, поближче до водойм, інакше кажучи, в зонах, що найбільш схильні до появи підтоплення та затоплення. Але якщо раніше поверхневі води мали природні шляхи стоку, за якими йшли транзитом до звичайних водоприймачів і не спричиняли при цьому особливої шкоди, то на сьогоднішній день ці шляхи у значній мірі мають перепони у вигляді споруджених дамб штучних водойм, насипів доріг, вулиць, огорож, тротуарів з твердим покриттям.
До того ж в результаті господарської діяльності, на території самих населених пунктів з’являються нові джерела живлення ґрунтових вод: вода з водопровідних мереж, яка після її використання залишається в межах населеного пункту, зношеність водозабірних споруд та водопровідної мережі, в результаті чого втрати води складають до 40%, безконтрольний полив присадибних ділянок, негерметичність зливних ям – лише маленький їх перелік.
При поєднанні цих складових, особливо в період сніготанення та значних опадів, ситуація по затопленню, особливо у населених пунктах, дуже ускладнюється. І це в той час, коли спеціалісти Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції Херсонського облводгоспу вже розробили на основі гідрогеологічної оцінки населених пунктів цілу систему профілактичних заходів, що здатна вирішити проблему затоплення.
Більше того, знайшовши підтримку Уряду вона лягла в основу «Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року».
23 грудня 2009 року на XLIII сесії Херсонської обласної ради п’ятого скликання, керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутати прийняли рішення про затвердження «Комплексної програми захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод у Херсонській області на період до 2010 року та прогноз до 2020 року». В основу програми покладена Схема комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області, що була розроблена у 2005 році Інститутом гідротехніки і меліорації. При її розробці застосовано концептуальний підхід, який передбачає розв’язання проблеми захисту сільськогосподарських угідь і населених пунктів Херсонської області від підтоплення ґрунтовими та затоплення поверхневими водами шляхом створення єдиного багатофункціонального захисного комплексу, основними складовими якого мають стати модернізована і розширена існуюча дренажно-колекторна мережа та новостворена система регіонального, переважно самопливного водовідведення, доповнені системами дощової каналізації, вертикальним плануванням території населених пунктів та організаційно-технологічними, агротехнічними, лісомеліоративними заходами.
В той же час перелік запобіжних заходів, впровадження яких підпадає під компетенцію органів місцевого самоврядування, щороку окремим дорученням голови Херсонської обласної державної адміністрації доводяться до відома голів районних державних адміністрацій для оперативного виконання. Бо, працювати у даному випадку необхідно на випередження, керуючись основним принципом - максимально наблизити до природних умов обстановку, змінену в результаті господарської діяльності на території населених пунктів, скоротивши до мінімуму живлення ґрунтових вод, шляхом швидкого відводу поверхневих вод. У тих же населених пунктах, що розташовані в подах, необхідно будувати водовідвідну мережу для штучного відводу поверхневих вод за їх межі.
Так, наприклад, у 2007 році завдяки побудові водовідвідної мережі в рамках дії Комплексної Програми повністю ліквідоване затоплення та зменшилась ступінь підтоплення ґрунтовими водами сіл Воскресенка Новотроїцького району та Петрівка Генічеського району. Слова вдячності мешканців вищезгаданих населених пунктів на адресу Херсонського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства – найкраще цьому підтвердження. І подібна робота триватиме й надалі.
Але кожному господареві необхідно усвідомити, що які б геніальні загальні плани не розроблялись, які б запобіжні найсуттєвіші заходи не впроваджувались, як на обласному так і на загальнодержавному рівні, успіх і ефективність боротьби зі стихією залежить, в першу чергу, особисто від нього. І поки він буде лити непомірно «під себе» всі свої господарські стоки, що йдуть на поповнення ґрунтових вод на території населених пунктів, поки не облаштує водовідвід поверхневих вод з території власного подвір’я, ми будемо і надалі потерпати від підтоплень.
І мова не йде про використання якихось приголомшених сум коштів. Узяти, наприклад, лопати і прочистити, починаючи з власних дворів та вулиць, лівнєпроводи та водовідвідні мережі, звільнити їх від сміття, льоду та снігу, здається, під силу кожному пересічному громадянину.
Що ж ми спостерігаємо наразі? Результати перевірок працівників водного господарства виконання районними державними адміністраціями (міськвиконкомами), сільськими та селищними радами заходів з попередження затоплення населених пунктів області показали і наочно довели, що якби рекомендаціями Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції не нехтували, багатьох проблем можна було б уникнути.
Зауваження перевірок були узагальнені, на основі їх спеціалістами –гідрогеологами скориговані заходи з попередження затоплення населених пунктів, які окремим дорученням заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2010 року доведені до голів районних державних адміністрацій для безпосереднього впровадження.
Крім розробки профілактичних заходів і рекомендацій водогосподарники не раз доводили свою спроможність оперативно рятувати людей, їх оселі та майно від водяного полону. Згадаймо лише, як довгоочікуваний дощ у вересні 2007 року приніс біду та руїни мешканцям смт Каланчак, сіл Грушівка та Миколаївка Скадовського району. Вода за лічені хвилини залила вулиці, а узявши в полон подвір’я, безжально заполонила домівки, знищуючи усе на своєму шляху.
Саме тоді, з кількох найближчих районних управлінь водного господарства на допомогу постраждалим для ліквідації затоплення в оперативному порядку була сконцентрована уся необхідна для боротьби зі стихією техніка. Бригади робітників-водогосподарників цілодобово, працюючи вахтовим методом, прочищали лівнєпроводи, проривали водовідвідні канали та відкачували воду з місць її найбільшого накопичення.
Досвід, набутий під час роботи в екстремальній ситуації, спонукав керівників управлінь водного господарства Херсонщини створити на базі власних автопарків механізовані ланки для оперативного протистояння стихії.
Так, враховуючи надзвичайну ситуацію, що склалася в деяких населених пунктах області в результаті інтенсивного сніготанення, Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства надається допомога сільським та селищним радам по відведенню поверхневих вод за межі населених пунктів. Зокрема, протягом 18 – 22 лютого 2010 року у боротьбі зі стихією були задіяні 65 осіб особового складу та 19 одиниць техніки: СНП 50/80 – 3 од., 5 екскаваторів, 6 тракторів з насосами, асанізаторна машина, автомобіль ГАЗ-53 з бензиновим насосом АНС-60, автомобіль ГАЗ-52 та 2 автокрани. Крім того, була збільшена кількість включених дренажних насосних станцій. Всі підпорядковані облводгоспу організації переведені на особливий режим роботи: 20 і 21 лютого об’явлені робочими днями. В результаті впроваджених заходів за три доби кількість садиб і осель, що потерпають від затоплення поверхневими і підтоплення ґрунтовими водами скоротилася. Зокрема, станом на 20 лютого у водяному полоні знаходилось 4 138 садиб, 854 будинки у 42 населених пунктах, а 22 лютого – 3 595 садиб, 832 будинки на території 41 населеного пункту. Іншими словами, Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства в котре доводить свою спроможність оперативно мобілізовувати всі свої сили для ліквідації наслідків шкідливої дії вод і порятунку людей.

Валентина Давиденко