ГоловнаПро насКерівний складКолегіяПідпорядковані організаціїДоступ до публічної інформаціїГромадська приймальня
Всі новини

Час визначатися: кому належатиме меліоративна мережа?

25.11.2013

Днями райдержадміністрація Новотроїцького району провела розширену нараду з сільськими та селищними головами, керівниками сільгосппідприємств району, які господарюють на поливних землях. Обговорені питання власності та використання зрошувальної внутрішньогосподарської мережі.
Господарюй ефективно або віддай державі
Мабуть, жодне майнове питання не вирішувалося так важко, складно і з такими пристрастями, як питання власності меліоративної мережі. І не дивно. При реорганізації АПК на державному рівні були визначені механізми розпаювання і передачі у приватну власність земельних наділів, майна господарств. А ось ситуація з внутрішньогосподарським меліоративним трубопроводом тривалий час залишалася поза законодавчим полем.
У 2003 році, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, внутрішньогосподарська мережа мала бути передана районним радам. У нашому районі більшість меліоративних трубопроводів приймали до спільної власності територіальних громад району починаючи з 2004 року. Однак така ситуація влаштовувала не всіх.
- У травні поточного року на сесії райради було прийнято рішення ініціювати передачу внутрішньогосподарської меліоративної мережі на баланс сільських та селищних рад з правом оперативного управління нею. Визначитися з цим місцеві ради мали до 01 червня 2013 року, - нагадав присутнім на нараді начальник відділу з питань управління власністю територіальних громад району Олександр Ляшенко.
- Питання стоїть руба: місцева рада зобов’язана забезпечити ефективне використання меліоративного трубопроводу (в тому числі й у плані отримання коштів за використанням комунального майна водокористувачами, згідно з чинним законодавством) або передати його у державну власність. Головам сільрад, які ще не визначилися з цим питанням, необхідно найближчим часом зібрати водокористувачів, які господарюють на поливних землях, і узгодити його. Не виходить домовлятися з людьми – я приїду на такі збори, надам усі необхідні роз’яснення, проаналізую плюси і мінуси кожного із запропонованих варіантів. Але робити це треба і невідкладно, - попередив голова райдержадміністрації Петро Збаровський. – На державному рівні вже створено структуру, якій передаватимуть меліоративну мережу в разі, якщо місцеві ради не зуміють використовувати її ефективно.
Майже кожен третій поливний гектар – богарний
Ситуація з ефективністю використання зрошення в районі дійсно далеко не оптимальна. За інформацією начальника Новотроїцького управління водного господарства Сергія Кравчука, із 72, 73 тисячі гектарів зрошуваних земель у поточному році не поливалося 22,76 тис га. Тобто, майже кожен третій поливний гектар у районі по суті залишався богарним.
Причини такої ситуації різні. На площі 10,1 тис. га, що офіційно вважаються зрошуваними, відсутній внутрішньогосподарський меліоративний трубопровід (Воскресенська, Громівська, Федорівська, Сивашівська сільради). На 4,6 тисячі поливних гектарах (Федорівська, Новомихайлівська, Новопокровська сільради та Новотроїцька і Сивашівська селищні ради) стан меліоративної мережі незадовільний, експлуатувати її неможливо. Ще 8,1 тис га не зрошуються через відсутність дощувальних машин.
Сільгоспвиробники району досить скептично поставилися до того, що держава зможе значно ефективніше використовувати зрошення: мовляв, прирости обсягів виробництва в Україні мізерні, фінансова ситуація залишається складною. Однак днями була оприлюднена інформація Мінагрополітики про залучення коштів Експортно-імпортного банку Китаю у сумі 3 мільярди доларів для відновлення зрошення. Грошовий кредит становить 1,5 млрд. доларів, ще на 1,5 млрд. доларів Китай поставить устаткування. Тож кошти на відновлення зрошення знайдуться.
З іншого боку, навряд чи річні ставки за оренду відновленого державою меліоративного трубопроводу становитимуть 1% вартості мережі. Скоріше, ставки будуть максимальними – 12%, адже державі треба буде повертати кредит. А що їм вигідніше, мають вирішити водокористувачі.
Не декларувати – діяти!
Переважна більшість учасників наради наполягала: внутрішньогосподарська меліоративна мережа має залишатися власністю територіальних громад. Поки що громади вправі вирішувати дане питання. Однак ніхто не може дати гарантії, що ситуація не зміниться, якщо замість того, аби приймати мережі на баланс, сільські та селищні голови вестимуть нескінченні дискусії. Так, проблемні питання є. Але їх треба не «заговорювати», а вирішувати.
На сьогодні в районі згоду прийняти на баланс внутрішньогосподарську меліоративну мережу з правом на оперативне управління надали 11 сільрад: Володимиро-Іллінська, Василевська, Дивненька, Зеленівська, Сергієвська, Чкалівська, Новомихайлівська, Новопокровська, Подовська, Сивашівська, Федорівська. Шість з них, названі першими, підписали акти прийму-передачі мережі. Воскресенська сільська рада погодилася передати меліоративний трубопровід (якого, по суті, немає) до державної власності. У Подовому, Новомихайлівці, Сивашівці, Федорівці та Новопокровці акти ще перевіряють сільські голови та землевпорядники.
Варто нагадати, що внутрішньогосподарська меліоративна мережа ще колишніх колгоспів ім..Леніна, «Мир», «Партизанської комуна» та «Світанок». Ні районній, ні місцевим радам вони її не передавали. Господарства використовують мережу ефективно і майже щороку вкладають власні кошти у ремонт та відновлення меліоративних трубопроводів.
Ще по трьох радах питання узгоджується. Новотроїцька селищна просить передати меліоративний трубопровід не в оперативне управління, а до комунальної власності селищної ради. Олександрівська сільрада запевняє, що меліоративна мережа знаходиться на її балансі.
На нараді водокористувачі піднімали чимало проблемних питань експлуатації внутрішньогосподарської меліоративної мережі. На частину їх відповіді отримали відразу, пропозиції щодо вирішення інших будуть систематизовані та узагальнені райдержадміністрацією для підготовки пропозицій обласній раді, народним депутатам, уряду.

Володимир Келіберда