ГоловнаПро насКерівний складКолегіяПідпорядковані організаціїДоступ до публічної інформаціїГромадська приймальня
Всі новини

Херсонщина – край зрошуваного землеробства - національного багатства та страхового фонду держави у забезпеченні продукцією рослинництва

01.06.2013

Ми говоримо Херсонщина і відразу уявляємо яскраве сонце, ніжно-блакитне веселкове небо, безкраї поля із щедрими врожаями, що рясно зрошуються теплим штучним дощем.
Зрошуване землеробство – є визначною візитівкою Херсонщини. Кліматичні особливості степового краю: велика кількість тепла, світла і недостача вологи, зумовили зародження зрошуваного землеробства у Таврійських степах ще з самого початку освоєння земель для виробництва сільгосппродукції.
Завдяки інтенсивному меліоративному будівництву, Херсонщина стала однією з провідних зрошуваних областей України. На території області працюють: найбільша в Європі Каховська зрошувальна система площею 243 тис га., Північно-Кримський канал – 102 тис. га, Інгулецька зрошувальна система на площі 18,2 тис га та інші.
Основним джерелом зрошення в Херсонській області є Каховське водосховище, яке перетинає область з півночі на південь протяжністю – 100 км.
Транспортування води від Каховського водосховища по території області (Таврійському степу) здійснюється по Каховському магістральному (КМК), Північно-Кримському (ПКК) каналам, водопровідній мережі районних управлінь водного господарства в маловодні райони області та за її межі.
Водоподачу до міжгосподарської мережі здійснюють: потужна насосна станція Головного Каховського магістрального каналу з витратами води 360м3/с, Головна насосна станція Сірогозького магістрального каналу – 14 м3/с, Головні насосні станції – Зональна, Рубанівська, Золотобалківська та інші, а також Головна споруда Північно-Кримського каналу.
В області налічується 426,8 тисяч гектарів зрошуваних земель, або 21,6 % від загальної площі сільгоспугідь, у тому числі від державних зрошувальних систем – 384,5 тис. га, місцевого зрошення – 42,3 тис. га.
В цілому по області протяжність зрошувальної мережі становить 12666,6 км, в тому числі міжгосподарської - 885,6 км.
Для розподілу і регулювання води по каналам функціонує 25047 гідротехнічних споруд.
Забезпечення технічної експлуатації складного водогосподарського комплексу, дорогокоштуючих гідротехнічних споруд, насосних станцій, устаткування було покладено на Херсонське обласне виробниче управління водного господарства (з 2011 року перейменоване в Херсонське обласне управління водних ресурсів), яке було організоване 31 липня 1954 року - у період великомасштабного будівництва зрошувальних систем та водогосподарських об’єктів.
За період з 1954 року на Херсонщині відбулися значні зміни: подальше зростання площ зрошуваних земель, покращеня і удосконаленя систем та об’єктів водогосподарського комплексу; а також негативні наслідки вливу недалекоглядної політики реформування аграрного сектору економіки. Але у свята хочеться говорити тільки про приємне і згадувати лише позитивне.
На сьогодні Херсонське обласне управління водних ресурсів у межах своїх повноважень забезпечує на території Херсонської області вирішення питань щодо експлуатації державних меліоративних систем, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, меліорації земель, вирішує в установленому порядку разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами, здійснює від імені Держводагентства України виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об’єктами, що перебувають у державній власності.
До складу облводресурсів входять Бериславське, Генічеське, Горностаївське, Іванівське, Каланчацьке, Каховське, Новотроїцьке, Приморське, Скадовське, Цюрупинське, Чаплинське управління водного господарства, Каховська гідрогеолого-меліоративна експедиція, експлуатаційно-технічний вузол зв’язку, а також, спеціалізовані структури по ремонту насосно-силового та енергетичного обладнання, ремонту та обслуговуванню контрольно-вимірювальних приладів, водолазна служба, лабораторія якості води та вологості ґрунтів.
Управління мають виробничі бази, необхідну техніку та механізми, автотранспорт, які дозволяють виконувати весь комплекс робіт по забезпеченню працездатності меліоративних систем.
Щорічно на меліоративних системах водогосподарскими організаціями виконується цілий комплекс відновлювальних, ремонтних та налагоджувальних робіт, а також робіт з реконструкції, який дозволяє утримувати на високому технічному рівні зрошувальні системи та забезпечувати їх належну та довгострокову експлуатацію.
Обсяги коштів використаних на утримання в належному технічному стані міжгосподарської меліоративної мережі у 2012 році перевищили 10 млн. грн.
Це дало змогу виконати ремонт 332 гідротехнічних споруд, земляні роботи в обсязі 142,8 тис м3, провести очищення міжгосподарських каналів в обсязі 103,5 тис. м3, обкосити 4,4 тис км дамб міжгосподарських каналів.
Важливими умовами високоефективного використання зрошуваних земель є технічне обслуговування внутрішньогосподарських мереж. Управліннями водного господарства надається практична допомога сільгосптоваровиробникам у виконанні ремонтних робіт, підготовці мережі до поливу.
Для надання допомоги сільгосптоваровиробникам різних форм власності у вирішенні питань використання зрошуваних земель, впровадження передового досвіду при облводресурсів створений постійно діючий інформаційно-дорадчий центр по зрошенню, який розташований у м. Таврійську.
Щорічно відвідують дорадчий центр та отримують необхідну допомогу більш як 200 фермерів та сільгосптоваровиробників.
На дослідних полях Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України створено показово-випробувальний полігон для демонстрації впровадження науково-технічного прогресу в галузі зрошуваного землеробства.
Зрошувані землі використовуються для вирощування зернових, технічних, кормових та овочевих культур, садівництва та виноградарства.
На зрошенні вирощується зерна близько 30%, овочів 95%, 60% кормів в кормових одиницях від загального виробництва в області, 100% рису.
Завдяки злагодженій співпраці всіх структурних підрозділів управлінь водного господарства, управлінь магістральних каналів державний меліоративний комплекс, як і в минулі роки, забезпечив подачу води на зрошення в обсягах і термінах згідно з заявками водокористувачів. Полито 287,4 тис. га фізичної площі зрошуваних земель або 67 відсотків до наявного клину. Кратність поливу сільгоспкультур склала 5,6 разів, при цьому сої - 9,5 рази, овочів - 4,0, кукурудзи на зерно – 5,1 разів.
Впроваджується у виробництво новітня техніка поливу. Зокрема, протягом останніх років в області розширюються площі краплинного зрошення, які з 6 тис га у 2005 році досягли 26,5 тис га у 2012 році, що становить половину загальнодержавного показника. Сільгосптоваровиробники області на краплинному зрошенні отримують високі врожаї овочевих культур, зокрема, томатів, огірків – по 600-800ц/га, цибулі – по 650-900ц/га.
Тепле південне сонце, наявність найпотужнішої у Європі зрошувальної мережі із збереженими у належному технічному стані меліоративними фондами, стовідсоткова готовність водогосподарського комплексу забезпечити своєчасну і в повному обсязі подачу води на зрошення – основні чинники, що позитивно впливають на інвестиційну привабливість регіону, як краю багатого на врожаї і належні прибутки.
В області прийнята і діє Комплексна програма розвитку водного господарства Херсонської області на період до 2020 року, завдання і заходи якої повністю корелюють із Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства та оздоровлення басейну р.Дніпро до 2021 року.
Комплексною програмою передбачено задіяти у використанні 390 тис. га зрошуваних земель. А з урахуванням ділянок-«супутників» - 460 тис. га. У тому числі забезпечити впровадження краплинного зрошення на площі 70 тис. га.
Водогосподарські організації області здійснюють також низку водоохоронних заходів на водних об’єктах і вважають одним із пріоритетних завдань пропаганду екологічних знань та виховання населення.
Водні об’єкти Херсонської області займають площу 430539,74 га. Природні водотоки розташовані на площі 10676,23 га. При цьому, розташування природних водних об’єктів надзвичайно нерівномірне, вони сконцентровані в основному в західній та центральній частині території, в той час, як східна її частина – безводна.
Зважаючи на це, а також на посушливий клімат, в області створена мережа штучних водних об’єктів, загальною площею біля 92 тис.га. З них 12317,41 га займають ставки у кількості 1154 шт; 64286,63 га - штучні водосховища; 15356,85 га - штучні водотоки (канали, колектори, канави).
Згідно з Програмою державного моніторингу довкілля в частині здійснення Держводагентством України контролю якості поверхневих вод, затвердженою наказом Держводагентстсва України №310 від 30.12.2011р., сектор моніторингу поверхневих вод лабораторії Каховської ГГМЕ контролює якість поверхневих вод області в 16 точках відбору: р.Дніпро: нижній б’єф Каховської ГЕС, м. Гола Пристань, с.Кізомис, с. Іванівка (р-н питного водозабору); р.Інгулець: смт Архангельське, смт Калінінське, с.Дар’ївка; Меліоративні системи: КМК, ПКК, Краснознам’янський канал, Рубанівська та Золотобалківська зрошувальні системи.
Основною метою моніторингу поверхневих вод є отримання даних про стан якості поверхневих вод і джерел їх можливого забруднення для прийняття управлінських рішень в галузі охорони і використання водних ресурсів.
Крім того, починаючи з 2007 року, з метою залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, управлінням була розпочата робота по виявленню, відродженню та облаштуванню природних джерел та криниць, які з часом замулились. Так, з 2007 по 2013 роки виявлено та упорядковано 56 природних джерела та криниці.
Контроль за меліоративним станом зрошуваних земель, прилеглих до них сільгоспугідь та населених пунктів забезпечує Каховська гідрогеолого-меліоративна експедиція Херсонського облводресурсів. Експедиція оперативно інформує водогосподарські та сільськогосподарські організації про стан меліорованих територій, вносить пропозиції та надає рекомендації щодо покращення меліоративного стану.
Враховуючи той факт, що територія Херсонської області за умовами природної дренованості є надзвичайно сприятливою для розвитку процесів поверхневого затоплення, особливо це стосується населених пунктів, які розташовані вздовж малих річок, балок, у подах (подові пониження в області займають близько 14% її території) була розроблена і наразі діє в області “Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод у Херсонській області на період до 2010 року та прогноз до 2020 року”.
За час дії програми: проведена реконструкція 280 дренажних насосних станцій; виконані роботи по розчищенню русла р. Каланчак Каланчацького району; побудовані водовідвідні мережі для попередження затоплення (Великоолександрівського р-ну: с. Борозенське, с. Вишневе, с. Чкалове; Новотроїцького р-ну: с. Маячка, с.Воскресенка, с.Благовіщенка, с. Громівка; Нижньосірогозького р-ну: с. Верби, с. В.Сірогози; Генічеського р-ну: с. Петрівка, с. Павловка; Білозерського р-ну: с. Музиківка; Бериславського району: с. Томарине; Іванівського району: с. Фрунзе); проведена реконструкція дренажних систем: Голопристанський р-н: с.Чорноморське, с.Залізний Порт, с.Олексіївка; Цюрупинський р-н: с. Подо-Калинівка, смт Нова Маячка; Скадовський р-н: с. Широке; Новотроїцький р-н: с. Дружелюбівка.
Для захисту від підтоплення сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області на площі 112 тис.га побудовані системи вертикального та горизонтального дренажів, в тому числі у 112 населених пунктах, експлуатується 695 свердловин вертикального дренажу.
На базі власних автопарків управлінь водного господарства Херсонщини створені механізовані ланки для оперативного протистояння стихії.
В Херсонській області з 1988 року розпочато будівництво першої черги Іванівського групового водопроводу, якою передбачено забезпечити централізованим водопостачанням 18 сільських населених пунктів Іванівського та два населені пункти Нижньосірогозького районів з загальною чисельністю населення 27 тис. осіб.
На даний час на зазначеному об’єкті споруджено насосні станції та водоочисні споруди. Прокладено 95 км магістрального водопроводу, 43 км внутрішньоселищних мереж та інші водопровідні споруди. Загальний обсяг державних капітальних вкладень становить понад 90 млн. грн. На сьогодні питною водою можуть користуватися 9 населених пунктів Іванівського району з загальною чисельністю населення 8,5 тис. осіб, у тому числі смт Іванівка з чисельністю 5 тисяч осіб.
Херсонська область може бути прикладом того, як в складних умовах господарювання при обмеженому фінансуванні, застарілому обладнанні, можливо систематично нарощувати показники з поливів, зберігати у належному технічному і естетичному стані обладнання та будівлі і гідно виконувати завдання, визначені Держводагентством України.
А найголовніше і найвизначніше досягнення Херсонського облводресурсів – колектив, люди, фахівці: від інженера до робочого, які щоденно вкладають свою силу, енергію, уміння, навички, досвід, і навіть частинку душі і сердечної теплоти у загальну справу. За комплексною оцінкою Державного агентства водних ресурсів України діяльності організацій Держводагентства за І квартал 2013 року Херсонське обласне управління водних ресурсів зайняло перше почесне місце.
За вищезгаданим - щоденна копітка праця дружнього колективу, що нараховує понад 3,5 тисяч працівників, і працює під керівництвом Коваленка Єгора Євгеновича - начальника Херсонського обласного управління водних ресурсів.
Сумлінна праця водогосподарників не залишається поза увагою керівництва галузі, області та Уряду. Так, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток водного господарства неодноразово вони відзначались державними, урядовими та відомчими нагородами. А саме: 13 працівникам присвоєне Почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства»; нагороджені орденами та медалями 18 водогосподарників; 17 передовиків виробництва нагороджені Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України, 12 – відзначені нагородами Прем’єр-міністра України; 7 працівників нагороджені Грамотами Верховної Ради України; нагрудним знаком «Почесний працівник Держводгоспу (Держводагентства) України» нагороджений 21 працівник.